Учнівське самоврядування

Блог педагога-організатора Кух Оксани Петрівни 

Не споглядати й говорити,

а діяти і творити…

Сьогодні надзвичайно важливо сприяти формуванню особистісних якостей громадянина демократичної держави, патріота України, виховувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, готовність до дієвої участі у житті суспільства. На сучасному етапі молоді понад усе бракує саме компетентного досвіду участі у суспільно-політичних процесах  країни. Тому насамперед потрібно створити умови для того, щоб учні могли його набути шляхом участі у шкільному самоврядуванні, дитячих і молодіжних об'єднаннях, в ході співпраці з громадськими організаціями.

Згідно нового Закону «Про повну загальну середню освіту» передбачається більше прав для учнівського самоврядування: 

·         чіткі повноваження учнівського самоврядування;

·         право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;

·                     право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Освіта в Новій українській школі ґрунтується на розвитку ключових компетентностей, громадянської зокрема. Один із найефективніших способів навчитися саме громадянської компетентності  є  учнівське самоврядування у школі. Іноземний досвід це підтверджує. Саме американський філософ Джон Дьюї був одним з перших, хто розглядав школи не лише як суто освітні інституції, але і як хороший майданчик для отримання громадянських компетентностей. Беручи участь у роботі органів учнівського самоврядування, учні зможуть не тільки поглибити своє розуміння демократії, а й з’ясувати роль, яку виконує кожний громадянин у розвитку демократичних ідеалів, своїми вчинками діючи на користь суспільства.

Метою учнівського самоврядування є формування творчої особистості сучасного лідера.

    Для досягнення означеної мети передбачено реалізацію таких завдань:  

•формування гармонійно розвиненої людини, що наділена глибокою гро­мадською відповідальністю, здатна до самовдосконалення;

•набуття ключових життєвих компетентностей, розкриття та розвиток лідерських здібностей учнів;

•формування психолого-толерантного, доброзичливого ставлення до інших особистостей, груп, народів, а також розуміння і прийняття кращих моральних досягнень попередніх поколінь;

•розвиток творчого мислення, формування власної точки зору та критичного ставлення до інформації;

•опанування навичками самоаналізу та самоусвідомлення, оцінки почуттів і мотивів поведінки оточуючих, уміння робити вибір і брати на себе відповідальність;

•формування гуманістичного світогляду;

•допомога адаптації особистості в суспільстві;

•навчання учнів знаходити вихід із скрутних ситуацій, долати неприємні почуття та власну невпевненість;

•підготовка до свідомої активної участі в суспільному житті школи, української держави.

Принципи діяльності учнівського самоврядування:

•гуманність і демократичність;

•науковість і системність;

•діяльність;

•особистісно-орієнтований підхід;

•підтримання зв'язку з життям.

ПРИНЦИПИ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ВИРАЖАЮТЬСЯ ФОРМУЛОЮ:

Ø Радь!

Ø Пропонуй!

Ø Показуй перспективи зростання!

Ø Зацікавлюй!

Ø Довіряй!

Ø Аналізуй!

Ø Давай можливість проявити дітям           ініціативу!

 АЛЕ НЕ “НАТИСКАЙ”!

Чого ми прагнемо?

Організувати життя в нашій другій домівці так, щоб…

сприяти навчальній та творчій діяльності учнів;

створити широке поле можливостей самореалізації дітей у конкретних справах;

забезпечувати формування соціально-компетентної молоді;

сприяти розвитку лідерського потенціалу;

охоплювати якнайбільшу кількість школярів;

виховувати почуття власної гідності;

Здатність до самоврядування в суспільстві

 не є природженою.

Це результат звички та довготривалої підготовки.

Г.Джефферсон

Учнівське самоврядування  забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до систематичної й усвідомленої участі в справах  закладу освіти та класного колективу, до вирішення важливих питань життя школи.

Учнівське самоврядування – це організація життя шкільного колективу, в якому:

    розвивається соціально активна, гуманістично-спрямована особистість;

    у здобувачів освіти  з’являється можливість виявляти себе в соціально значимих справах;

                  формується глибоко усвідомлена громадянська позиція учня, почуття власної гідності, національної свідомості.

Учнівське самоврядування не є самоціллю, а дійсно цікавим шкільним життям. Учні самі вирішують, яким повинен бути зміст шкільного середовища, адже вони повинні навчитися відповідати за все: за школу, в якій навчаються, за друзів, за кожний свій крок. Учнівське самоврядування нашого навчального закладу, в широкому розумінні, стосується способу життя та поведінки шкільного колективу в цілому, і кожного члена зокрема. В умовах демократизації і гуманізації нашого суспільства – це величезна сила, спрямована на розвиток самостійності, ініціативи і взаємодопомоги, зростання громадської активності, формування почуття господаря, який за все відповідає.

      Успішність учнівського самоврядування визначатиметься насамперед тим, що його учасник ітиме в доросле життя впевнено, самостійно, з позитивною настановою, буде здатним допомагати іншим, брати на себе відповідальність і сміливість вирішувати поставлені завдання, всебічно розвиватися і самовдосконалюватися протягом усього життя, сягати дедалі вищих ступенів розвитку й самостійності. Дуже важливо, щоб кожен юнак і кожна дівчина вже зі шкільної лави розуміли важливість єдності народу перед викликом випробувань, перед зовнішніми та внутрішніми проблемами.

Саме така форма співпраці виховує у молоді готовність відповідати за конкретні справи і вчинки. І, хто знає, можливо, отриманий досвід участі у самоврядуванні стане для учнів сходинкою до майбутнього керівництва підприємством чи навіть державою.

Інтеграція учнівського самоврядування в дії

Процес створення самоврядування у нашому закладі освіти пройшов кілька етапів, кожен з яких супроводжувався підготовкою відповідних документів, що окреслюють правове поле учнівської діяльності.

На першому етапі ми розпочинали із створення команди, знайшли і зібрали зацікавлених учнів, працювали з ними, щоб створити команду однодумців, які б діяли спільно. Потім разом підготували проєкт самоврядування і почали його реалізацію у формах, погоджених із школярами. Отже, спершу утворили команду, а потім органи самоврядування.

 Найважливіше – створити в команді особливу атмосферу, систему цінностей. Тоді учні сприймуть самоврядування не як громадське, а як особисте життя. Команда — це група, яка здатна впровадити свої ідеї в життя і не розбігтися у різні боки через перші ж труднощі.

На другому етапі обрали модель самоврядування, яка б найкраще підходила для цієї команди, визначили якою вона буде і як її запроваджувати. Для цього розробили проєкт самоврядування. Розробка якого стала загальною справою команди. Проєкт містив відповіді на важливі запитання: які потреби нашої школи може вирішити учнівське самоврядування, яке воно місце займатиме в шкільному житті .

Створюючи модель учнівського самоврядування, ми прагнули втілити в життя мрію про дитячу самостійність, про можливість повної самореалізації, бо творити індивідуальність необхідно саме в юнацькому віці, коли формується характер та визначаються якості особистості. Тому ми і створили модель нашої шкільної держави- Учнівської республіки, метою якої є залучення широкого загалу здобувачів освіти до управління шкільним життям, отримання підлітками практичного досвіду, з яким вони зможуть краще адаптуватися в дорослому житті.

На третьому рівні команда визначає, як знайти спільну мову з учнями, вчителями. Якщо роботу на цьому етапі проведено на високому рівні, то навколо команди гуртуються активісти, а педагоги і батьки допомагають і підтримують їх.

Та найвагомішим на цьому рівні є те, що нас  зрозуміли і підтримали батьки. Вони, можливо, першими  серед всіх нас почули і побачили зміни на краще в своїх дітях: в поведінці, в ставленні до оточуючих,  до навчання та виконання домашніх обов’язків.

Четвертий етап -  це нормативне забезпечення учнівського самоврядування. Документи, які визначають його роль, - це  статут Учнівської республіки, положення про Президентську раду, положення про міністерства, структура роботи Президентської ради та міністерств, повноваження президента та міністрів, складання  та затвердження регламенту роботи   Президентської ради.

. Статут учнівської республіки був розроблений і затверджений членами Президентської ради та обговорений і прийнятий усіма учнями школи. Це дало можливість виховувати в учнів правову культуру громадянина України, яка складається передусім із свідомого ставлення до своїх прав і обов’язків.

П’ятий етап - це формування органів самоврядування (вибори або довільна форма самоорганізації). Самоврядуванню необхідна досить чітка виборна система, адже саме вибори навчають свідомо приймати рішення, віддаючи голос тому, хто справді може впоратися із поставленими завданнями. Оскільки вибори – визначна подія в розвитку учнівського самоврядування, важливо, щоб учні це відчули. У нашій школі  вже вісімнадцятий рік підряд діє чітка система виборів президента школи.

Шостий етап, який  триває і сьогодні, характеризується удосконаленням організаційної діяльності. На цьому етапі розширюється роль учнівського самоврядування в житті школи. У його структурі створюються нові підрозділи: клуби, об’єднання, тимчасові формування.

З метою ефективного функціонування учнівського самоврядування нами запроваджено двоступеневу структуру — загальношкільну і класну, яка має на меті залучення всіх учнів у процес самоврядування. Загальношкільна модель,  перенесена на рівень класу, забезпечує поступову та грунтовну підготовку молодших школярів до подальшої роботи у старших класах у напрямку розвитку шкільного самоврядування. Це дає можливість залучити до роботи велику кількість учнів. Має місце чіткий взаємозв’язок органів учнівського самоврядування класів із загальношкільними, що знайшло своє відображення у підпорядкуванні перших останнім. Педагоги-консультанти (закріплені за окремим міністерством) допомагають органам самоврядування підготувати обгрунтовану перспективу розвитку  діяльності у позашкільний час, консультують членів міністерств з окремих питань життєдіяльності учнів. Класний керівник є консультантом з певного виду учнівської діяльності в межах класу. Ініціаторами різноманітних справ у класі і школі виступають    учні.

Започаткувала модель учнівського самоврядування Клімчук Ірина Федорівна, заступник з виховної роботи. На базі нашої школи у 2011 році був проведений обласний семінар з питань організації  громадянської освіти і виховання в системі навчально-виховної роботи.

  Нашу школу вже багато років знають як школу-родину, її головне завдання – створити умови для формування і розвитку молодої особистості, для того щоб вона відчула себе повноцінним членом суспільства і з самого дитинства розуміла свою значимість, вірила – все в її руках.Це розуміння досягається завдяки злагодженій, цілеспрямованій роботі педагогічного, учнівського і батьківського колективів школи. За багато років у закладі створено потужну систему шкільного самоврядування, яка бере активну участь не тільки в управлінні, а й робить життя учнів більш цікавим і комфортним, при цьому не стоїть на місці і постійно розвивається.

Наш досвід свідчить, що самоврядування дозволяє учням розвинути такі соціальні якості людини, як громадянську компетентність, толерантність, критичність та конструктивність мислення, повагу до власної та чужої праці, оптимізм, гуманізм, здатність до самоаналізу і самовиховання. Воно спонукає до осмислення власної ролі у життєдіяльності колективу і є реальним фактором формування демократичних, правових засад і традицій у міжособистісному спілкуванні старшокласників, їх підготовки до розбудови громадянського суспільства нашої України. І, нарешті, учнівське самоврядування є організацією, що складається з учнів, створена учнями й існує для учнів. 

Здатність до самоврядування в суспільстві

 не є природженою.

Це результат звички та довготривалої підготовки.

Г.Джефферсон

Учнівське самоврядування  забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до систематичної й усвідомленої участі в справах  закладу освіти та класного колективу, до вирішення важливих питань життя школи.

Учнівське самоврядування – це організація життя шкільного колективу, в якому:

    розвивається соціально активна, гуманістично-спрямована особистість;

    у здобувачів освіти  з’являється можливість виявляти себе в соціально значимих справах;

                  формується глибоко усвідомлена громадянська позиція учня, почуття власної гідності, національної свідомості.

Учнівське самоврядування не є самоціллю, а дійсно цікавим шкільним життям. Учні самі вирішують, яким повинен бути зміст шкільного середовища, адже вони повинні навчитися відповідати за все: за школу, в якій навчаються, за друзів, за кожний свій крок. Учнівське самоврядування нашого навчального закладу, в широкому розумінні, стосується способу життя та поведінки шкільного колективу в цілому, і кожного члена зокрема. В умовах демократизації і гуманізації нашого суспільства – це величезна сила, спрямована на розвиток самостійності, ініціативи і взаємодопомоги, зростання громадської активності, формування почуття господаря, який за все відповідає.

      Успішність учнівського самоврядування визначатиметься насамперед тим, що його учасник ітиме в доросле життя впевнено, самостійно, з позитивною настановою, буде здатним допомагати іншим, брати на себе відповідальність і сміливість вирішувати поставлені завдання, всебічно розвиватися і самовдосконалюватися протягом усього життя, сягати дедалі вищих ступенів розвитку й самостійності. Дуже важливо, щоб кожен юнак і кожна дівчина вже зі шкільної лави розуміли важливість єдності народу перед викликом випробувань, перед зовнішніми та внутрішніми проблемами.

Саме така форма співпраці виховує у молоді готовність відповідати за конкретні справи і вчинки. І, хто знає, можливо, отриманий досвід участі у самоврядуванні стане для учнів сходинкою до майбутнього керівництва підприємством чи навіть державою.

Положення про Президентську раду

1. Мета діяльності

2. Загальні положення

• Президентська рада школи є органом шкільного самоврядування учнів

 ОНЗ «Люб’язівська ЗОШ І-ІІІ ст.».

• Склад Президентської ради визначається учнівською конференцією, залежно від кількості класів у школі.

• Чергові вибори членів учнівської Президентської ради відбуваються в останній тиждень травня кожного року.

• Засідання проводяться один раз на місяць. Президентська рада може збиратися позачергово для вирішення невідкладних питань.

• Учнівська конференція проводиться один раз на навчальний рік.

• До органів учнівського самоврядування обираються найактивніші, ініціативні учні 6-11 класів, які користуються в дитячому колективі авторитетом і довірою.

• Кандидати від кожного класу вважаються обраними, якщо за них проголосувало більшість учасників конференції.

•  3. Організація роботи учнівського самоврядування

  • Президентська рада включає в себе такі міністерства:

  • дисципліни;

  • порядку;

  • освіти;

  • культури;

  • суспільно-корисної діяльності;

  • зв’язку із громадськістю;

  • спорту і здоров’я;

  • охорони навколишнього середовища;

  • захисту прав;

  • фінансів.

  • Кожне міністерство має три представники:

  • міністр;

  • заступник;

  • вчитель-консультант.

  • Міністри звітують про свою роботу на загальношкільній лінійці не рідше одного разу на місяць.

  • Міністри  організовують роботу згідно з планом і подають інформацію про виконання запланованих заходів на розширеному засіданні Президентської ради.

  • Президент здійснює загальний контроль за виконавською дисципліною, координує роботу міністерств, проводить лінійки, засідання Президентської ради.

  • Заступник президента проводить роботу, направлену на активізацію діяльності міністерств, контролює виконання рішень засідань  у разі відсутності президента, виконує його обов’язки.

  • Засідання Президентської ради проходить відкрито.

  4. Повноваження Президентської ради

  Президентська рада має право:

  • ухвалювати рішення з найважливіших питань шкільного життя у межах своєї компетентності;

  • вносити пропозиції адміністрації школи, педагогічній раді з питань навчання та дозвілля;

  • брати участь у складанні річного плану школи;

  • координувати роботу активу класу, доводити завдання роботи до класних колективів;

  • контролювати створення належних умов для навчання та дозвілля учнів;

  • звернутися із запитом до педагогічної ради, педагогічна рада зобов’язана повідомити про результати розгляду запиту;

  • затверджувати і змінювати перелік міністерств;

  • вносити зміни та доповнення до Положення про Президентську раду школи.

  5. Права  та  обов’язки членів Президентської ради:

  • участь у роботі Президентської ради його члени беруть у вільний від навчання час;

  • члени Президентської ради мають право висловлювати власну думку;

  • повноваження членів Президентської ради припиняються одночасно з припиненням повноважень Президентської ради;

  • повноваження членів Президентської ради можуть бути припинені у разі:

  • складання повноважень за власною заявою;

  • переходу до іншої школи чи закінчення школи;

  • відкликанням класом свого представника зі складу Президентської ради;

  • у разі невиконання обов’язків передбачених Положенням про міністерства Президентської ради;

  • виносити на обговорення питання, що турбують учнів школи;

  • бути присутнім на класних зборах, педагогічній раді, батьківських зборах.

  6. Форми роботи:

  • засідання Президентської ради проводиться згідно з планом не рідше одного разу на місяць;

  • засідання міністерств проходять раз на місяць;

  • індивідуальні форми роботи з учнями;

  • організація класних зборів – найвищих виконавчих органів у класах.

  7. Взаємодія Президентської ради з педколективом:

  • педагогічна рада затверджує з числа педагогічного колективу консультантів міністерств, які мають право дорадчого голосу і допомагають у вирішенні проблем, спрямовують роботу Президентської ради;

  • директор школи спрямовує і координує зусилля всіх педагогів, усіх органів самоврядування на вдосконалення навчально-виховного процесу, забезпечує єдність їхньої дії;

  • директор школи допомагає органам учнівського самоврядування підняти свій авторитет, допомагає  створити атмосферу, коли члени педколективу зважають на думки та рішення органів учнівського самоврядування;

  • директор співпрацює з центральними органами учнівського самоврядування.

  • 4. Статут Учнівської республіки

    1. Загальні засади.

    • У ОНЗ «Люб’язівська ЗОШ І-ІІІ ст.» з 2002 року створено Учнівську республіку.

    • Найвищим органом влади Учнівської республіки є звітно-виборча конференція.

    • Конференція відбувається у травні кожного року.

    2. Повноваження конференції.

    • Конференція затверджує звіти президента і міністрів Президентської ради.

    • Затверджує кількісний і персональний склад Президентської ради.

    • На конференції можуть ухвалювати рішення, які стосуються діяльності Президентської ради. Рішення є обов’язковими для  виконання.

    • Ухвалюють рішення, які спрямовані на покращення навчально-виховного процесу в школі і носять рекомендаційний характер. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 членів конференції. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

    3. Президентська рада.

    • Президентська рада – найвищий виконавчий орган учнівського самоврядування, робота якого спрямована на розвиток учнівської ініціативи, дисципліни та особистості у відповідності до задоволення своїх потреб та інтересів.

    • Кандидатами у президенти можуть бути учні 9-11 класів.

    4. Структура Президентської ради.

    • Президентська рада складається з 21 члена: два представники з 6 класу, три – з 7 класу та по 4 представники з 8-11 класів.

    • З її членів на організаційному засіданні обираються заступник президента, міністри та заступники, діджей, фотограф.

    • Президентська рада включає в себе такі міністерства:

    • дисципліни;

    • порядку;

    • освіти;

    • культури;

    • суспільно-корисної діяльності;

    • зв’язку із громадськістю;

    • спорту і здоров’я;

    • охорони навколишнього середовища;

    • захисту прав;

    • фінансів.

    5. Повноваження членів Президентської ради.

    • Президент здійснює загальний контроль за виконавською дисципліною, координує роботу міністрів, пресцентру, помагайок, проводить загальношкільні лінійки і засідання Президентської ради.

    • Заступник президента здійснює роботу по активізації діяльності міністерств, виконує його обов’язки.

    • Міністр систематично проводить роботу та інформує заступника про хід виконання, здійснює облік діяльності міністерства.

    • Міністерство дисципліни:

    • сприяє педагогічному колективу у вирішенні питань дисципліни, культури поведінки учнів на перервах, у їдальні, під час спортивних та культурно-масових заходів.

    • Міністерство порядку:

    • слідкує за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до класного приміщення та школи;

    • контролює роботу старост класів;

    • здійснює контроль за зовнішнім виглядом учнів.

    • Міністерство захисту прав:

    • практикує проведення в школі днів самоврядування;

    • розглядає конфліктні ситуації;

    • Міністерство суспільно-корисної діяльності:

    • є організатором та відповідальним за проведення різноманітних заходів, а саме: «Чистота рук», «Краса і затишок в шкільній оселі», «Живи, книго!»,  конкурсів -  «Цінуй книгу», «Найохайніший зошит та щоденник» , тощо;

    • виховує готовність жити за принципами гуманізму, милосердя, людяності;

    • піклується про ветеранів, пенсіонерів.

    • Міністерство фінансів:

    • є організатором шкільних ярмарок та вручення подяк за різноманітні конкурси учням та класним колективам школи;

    • відповідальні за учнівську касу.

    • Міністерство освіти:

    • слідкує за успішністю учнів;

    • проводить акції, що сприяють зацікавленню учнів у навчальному процесі;

    • організовує невідкладну допомогу  учням, які її потребують.

    • Міністерство культури:

    • організовує змістовний відпочинок учнів на перервах та у позаурочний час із врахуванням їхніх інтересів;

    • розвиває ініціативу та творчі здібності школярів;

    • залучає учнів до підготовки та проведення спортивно-масових, культосвітніх, розважальних програм і заходів.

    • Міністерство спорту і здоров’я:

    • займається організацією та проведенням спортивних змагань;

    • веде пропаганду здорового способу життя серед учнів школи.

    • Міністерство зв'язку із громадськістю:

    • забезпечує гласність у діяльності Учнівської республіки;

    • сприяє підвищенню інтересу учнів до життя школи;

    • організовує роботу пресцентру (випуск газети  «Романтик»).

    • Міністерство захисту навколишнього середовища:

    • проводить акції по охороні та  збереженню природи;

    • є організатором трудових десантів (учні надають  допомогу громаді села, національному парку «Прип'ять - Стохід»);

    • допомагає організовувати акції по висадці саджанців молодого лісу;

    • організовує щорічну участь в акції  «Чисте довкілля».

    6. Форми роботи.

    • Засідання Президентської ради проводиться раз на місяць.

    • Засідання міністерств проводиться один раз на місяць.

    • Загальношкільна лінійка проходить двічі на місяць,  під час якої:

    • звітують міністри;

    • звітують старости класів;

    • повідомляють план роботи на наступні два тижні;

    • підводять підсумок справ, які відбулися у школі за два тижні.

    7. Взаємодія Президентської ради з іншими об’єднаннями та педагогічним колективом.

    • Директор школи призначає, із числа вчителів, консультанта міністерства, який  допомагає у вирішенні проблем, активізує і спрямовує роботу міністерства.

    • Вчителі-консультанти є радниками, їхні побажання можуть бути прийняті до уваги Президентською радою і розглянуті на засіданні.

    • Староста підзвітний Президентській раді.

    • Президентська рада тісно співпрацює із клубами, об’єднаннями у школі, активізує їх роботу.

    8. Вибори.

    • Кандидати в Президентську раду обираються на класних зборах шляхом відкритого чи закритого голосування більшістю голосів.

    • Президентська рада обирається на конференції.

    • У квітні в Учнівській республіці щорічно проходить передвиборча кампанія.

    • Президент обирається таємним голосуванням (у травні) на навчальний рік.

    • Президентська рада обирається на конференції.

    9. Позбавлення членства у Президентській раді.

    • У випадку,  коли член Президентської ради систематично не виконує своїх обов’язків і не зважає на зауваження інших членів, щодо покращення своєї роботи, і до якого були вжиті всі можливі дисциплінарні стягнення.

    • Коли член Президентської ради порушує правила для учнів.

    • У разі переходу до іншої школи чи переїзду в інше місце проживання.

    • Учні обирають нового члена Президентської ради не пізніше одного місяця із часу виключення. 

    10.  Класні збори.

    • Найвищий виконавчий орган класу, який збирається в міру потреби, але не рідше одного разу в місяць.

    • На класних зборах розглядаються питання, які відносяться до життя класу: планування роботи, обговорення діяльності класу, шляхи покращення роботи.

    • На збори можуть запрошуватися батьки, вчителі-предметники, інші члени Президентської ради.

    • Головою зборів є староста.

    • 4. Символіка Учнівської республіки

      Гімн Учнівської республіки

        Рішенням Президентської ради передбачено виконання мелодії гімну Учнівської республіки під час засідання Президентської ради та проведення учнівських свят: посвяти в першокласники, барвінчата, козачата, старшокласники, тощо.

       Учні повинні встати, коли звучить гімн.

      Президентська рада Учнівської республіки постановляє:

      затвердити гімн Учнівської республіки на слова учениці Мирослави Фарини, музика Анни Анатоліївни Мельничук;

      запровадити виконання гімну Учнівської республіки лише в                       ОНЗ «Люб’язівська  ЗОШ І-ІІІ ст.» на засіданнях ради та святах  школи.

      Прапор Учнівської республіки

      Прапор, як символ об’єднання учнів школи.

       Автори прапору -  учні 7 класу. 

      Вперше прапор був затверджений 11 жовтня 2004 р.

       Пошила прапор керівник гуртка «Шиття» Жанна Миколаївна Абрамович. Автором зображення на прапорі є учениця 7 класу Іванна Шубич.

      Президентська рада Учнівської республіки постановляє:

      затвердити прапор Учнівської республіки, що являє собою прямокутне полотнище синього кольору;

       на ньому зображені ранець і розгорнута книжка.

      
      
      
      

      Герб Учнівської республіки

      Автори герба – Корнелюк Ірина, Кух Микола.

      Вперше був затверджений на засіданні ради 2002 року.

      Президентська рада Учнівської республіки постановляє:

       затвердити герб Учнівської республіки, що являє собою щит, на якому зображено схід сонця над розгорнутою книгою. У лівому верхньому кутку зображено гілку верби, у правому – гілку калини, між вербою і калиною – Герб України.

    • Дитячо-юнацькі об’єднання – шлях до розвитку громадянських компетентностей

      «Однокласники-однокашники»

                         (учні 1 класу)

             Мета: розвивати інтерес до школи, до знань, до прекрасного; залучати учнів до джерел і витоків народної спадщини; збагачувати знання про шкільні  традиції; виховувати бажання в учнів добре вчитися; виховувати повагу до вчителя, однокласників; залучати батьків до проведення свят.

      
      
      

      Буду я в школі вчитися читати, гарно писати і рахувати.

      Буду в альбомі своїм малювати, твори писати, вірші вивчати.

      Обіцяю не лінитися, а старанно дуже вчитися.

      Педагогів поважати і оцінки гарні мати.

      Книги й зошити любити, берегти, а не губити.

      На уроках не жувати, не дрімати і не спати.

      І домашні всі завдання на «12» готувати.

       

       

      «Країна Барвінкова» 

      (учні 2-4 класів)

               В Учнівській республіці діє ігрова країна - Країна Барвінкова, в якій живуть учні-барвінчата 2-4 класів. Вони мають свої закони, девіз, карту-маршрут. Барвінчата подорожують дорогами «доброти», «навчання», «охорони здоров'я», «екології», «національно - патріотичними» і зупиняються на станціях: храм Науки, море Доброти, лікар Айболить, острів Білого Лелеки, Барвінковий заповідник.

      Мета створення даної організації:

      • бажання об’єднати учнів молодших класів;

      • сприяння розширенню їх кругозору;

      • вивчення природи рідного краю;

      • розвиток здібностей;

      • виховання в школярів милосердя;

      • шанобливе ставлення до природи;

      • збереження власного здоров’я.

      Права барвінчат:

      • усі мають рівні права;

      • кожен при потребі може скликати барвінкову раду.

      
      

      Барвінкова рада – найвищий орган дитячого самоврядування, який об’єднує всіх жителів Країни Барвінкової (2-4 класів).

       Перебуваючи на «екологічній дорозі», барвінчата вивчають рослини, дерева свого краю, правила поведінки в лісі, лікарські рослини та їх лікувальні властивості, все про ліси, про їх значення для життя планети; навчаються розрізняти їстівні й неїстівні гриби, турбуватися про птахів, тварин не шкодити їм; читають книги про рослин, тварин, птахів тощо.   

         На «національно - патріотичній дорозі» вивчають історію села, родини, батьківської хати, державні символи та історичне минуле України; читають твори про козаків, історію України; знайомляться з українськими народними традиціями, звичаями і з Конституцією України.

       На «морально - естетичній дорозі» наймолодші школярі грають, працюють, роблять добрі справи, радіють успіхам, співають пісні про дружбу, добро, дотримуються дружніх стосунків між собою, вчаться правильно оцінювати життєві ситуації, допомагати один одному в складних ситуаціях, виховують почуття гідності, самоутвердження, допомагають в оформленні ігрової кімнати. 

      На «дорозі здоров'я» діти збирають приказки, загадки, прислів'я, складають кросворди про здоров'я і їх розгадують; вікторини, допомагають в оформленні кабінету здоров'я, беруть активну участь у проведенні днів здоров'я та місячників. 

      На «дорозі навчання» слухають розповіді про навчання, є активними учасниками предметних тижнів, інтелектуальних ігор.

      
      
      

      Закони барвінчат

      1.Барвінчата дружні, сміливі, чуйні діти.

      2. Барвінчата люблять школу,  поважають старших.

      3. Барвінчата малюють, читають, грають, співають, весело живуть.

      4. Барвінчата – майбутні козачата, адже  козацьку роду нема переводу.

      5. Тільки тих, хто добре знає свій край, називають барвінчатами.

      Хорошими помічниками барвінчат є помагайки, їхні старші друзі.

      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      

      Об'єднання  «Козачата»

      (учні 5-9 класів)

      
      

      Перспективами розвитку Країни Барвінкової є налагодження тісного зв'язку із об'єднанням 5-9 класів  «Козачата».

      
      

      Програма об'єднання  «Козачата»

 







• 
  
• 
  

Статут об'єднання "Козачата"

Члени об’єднання «Козачата»

Членами об’єднання «Козачата» мають право бути учні 5-9 класів, які дотримуються козацьких заповідей, клятви, статуту.

Девіз об’єднання «Козачата»

Ми землі і сонця вірні діти

І навчатися прагнемо щомить

Разом з Україною мужніти

Совістю і серцем їй служить.

Позиція козачат

Принциповість, чесність, працелюбство.

Порядок виходу з об’єднання«Козачата»

За порушення клятви, більшістю голосів козачат, козачата можуть оголосити догану молодому козачку, а за значні поступки – виключити з об’єднання «Козачата».

Закони козачат

1.    Козак – чесна, смілива людина.

Найдорожча йому батьківщина.

2. Козак – слабкому захисник,

    Цінити побратимство звик.

3. Козак – усім народам друг.

    І лицарський у нього дух.

4. Козак – це той, хто за освіту,

    Хто прагне волі і блакиту.

5. Козак вкраїнську любить мову,

    Він завжди здержить своє слово.

У об’єднанні «Козачата» кожен учень може проявити:

творчість, ініціативу, креативність, активність.

Робота спрямована по п’яти напрямах:






Теми досліджень:











Клуб «Старшокласник»

(учні 10-11 класів)

Учні 10-11 класів є членами клубу «Старшокласник»

Зміст і напрями роботи:

•         робота здійснюється поетапно за принципом наступності та безперервності;

•         утвердження принципів загальнолюдської моралі;

•         створення умов для реалізації творчих здібностей учнів;

•         вироблення системи ціннісних орієнтацій у дітей через мистецьку, творчу діяльність;

•         сприяння тому, щоб зміст і форми індивідуального впливу допомагали кожному з учнів знайти себе, самоствердитися;

•         сприяння розвитку організаторських умінь і навичок учнів, становлення їхнього іміджу;

•         обрання лідерів та формування активу, навчання виконавчої дисципліни;

•        





забезпечення рівня загальної культури поведінки у ставленні до себе і до оточуючих;

•         поглиблена індивідуалізація виховної роботи за допомогою тестів, спостережень, бесід, рольових ігор тощо;

•         створення умов для співробітництва з батьками;

•         максимальне використання у роботі з групою досвіду самовиховання, здатності до самоаналізу, самооцінки.




Складові виховного процесу:






Мета і завдання:

 

   утвердження принципів загальнолюдської моралі, формування моральних і духовних цінностей у дітей, гармонії їх відносин з природою,забезпечення високої художньо-естетичної освіченості особистості;

    розвиток індивідуальних здібностей і талантів учнів, забезпечення умов їх самореалізації;

    виховання на основі національних традицій духовної культури особистості, морально-етичних якостей, уміння  міжособистісного спілкування, шанобливого ставлення до людей, доброзичливості, відповідальності за доручену справу, здатності до самоаналізу, самооцінки.

Модель випускника школи

Риси особистості

      Сприймання людського життя як найголовнішої цінності.

      Наявність життєвої мети.

      Прагнення до створення свого особистого “Я”.

      Здатність свідомо планувати і будувати своє життя.

      Самостійність у прийнятті рішень. Потреба у створенні нового.

      зберігати свою індивідуальність, захищати свої права, не принижуючи гідності і прав іншої людини. Самокритичність.

      Толерантність. Душевність і доброта. Почуття жалю, любові, честі, відповідальності.

      Вміння налаштовувати стосунки.

      Знання минулого народу, бережне ставлення до свого дому,  батьків. Повага до роду, народу, Батьківщини.

      Турбота про спільний дім – Землю.